Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 910/21461/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2014р. у справі господарського суду№910/21461/13 міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-Транс" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс" третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Лис-С"про зобов'язання вчинити дію та стягнення 1 556 596,20грн. за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - пр. Кузьмишина Л.В. - дов. б/н від 08.01.14р. пр. Коваль М.С. - дов. б/н від 22.04.14р. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укррос-Транс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Лис-С" про зобов'язання вчинити дію та стягнення 1 556 596,20грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати згідно умов договору №100413-ЗП20-02 від 13.04.2010р., та повернення вагонів-цистерн з оренди за актом приймання-передачі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2014р. (суддя Якименко М.М.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-Транс" 1 556 596,20грн. основного боргу, 32 278,94грн. судового збору, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Укррос-Транс" вагони №51703569, №50982776, №50950781, №50973361, №50973379, №50257179, №50442698, №50316173, №50213701, №53986386 та передати за актом приймання-передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Укррос-Транс".

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2014р. у справі №910/21461/13 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2014р. (судді Лобань О.І., Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс" на рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2014р. повернуто скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржник до касаційної скарги не додав доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку і розмірі, встановленому законом.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.03.2014р., товариство з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст.55, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2014р., а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Частиною 2 статті 11113 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуване рішення господарського суду м. Києва прийнято зі спору, що містить дві вимоги: немайнову - зобов'язання повернути вагони-цистерни, та майнову - стягнення 1 556 596,20грн. боргу за користування вагонами-цистернами, в той час як скаржником до касаційної скарги додано платіжне доручення №326 від 13.02.2014р. про сплату судового збору в сумі 15 565,96грн. Відтак, немайнова вимога про зобов'язання повернути вагони-цистерни, яка також оскаржується скаржником в апеляційній скарзі, не оплачена судовим збором.

За встановленого, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржником подано апеляційну скаргу без доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, як того вимагає ч.3 ст.94 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, стало підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р., який набрав чинності 01.11.2011р.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору з апеляційної скарги на рішення суду, що подаються до господарських судів, встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до пп.1, 2 п.2 ст.4 цього Закону ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати

Частиною 1 статті 4 вказаного Закону врегульовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" №719-VIІ від 16.01.2014р. визначено, що мінімальна заробітна плата на 2014 рік з 01.01.2014р. встановлена на рівні 1 218,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, товариство з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2014р., яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-Транс" задоволено в повному обсязі: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс" 1 556 596,20 грн. основного боргу, 32 278,94 грн. судового збору, та зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Укррос-Транс" вагони-цистерни.

Відтак, враховуючи обставини оскарження скаржником рішення суду першої інстанції у справі зі спору, який містить одночасно майнову та немайнову вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов підставного висновку про повернення апеляційної скарги, оскільки до скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких підстав, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми процесуального права, а доводи скаржника не спростовують висновків апеляційного господарського суду.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс", а судом апеляційної інстанції було прийнято ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервіс" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2014р. у справі №910/21461/13 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова